Для мене, як для спеціаліста, є важливими та цікавими такі питання:
1. Що відбувається у психічному житті пацієнтів під час війни?
2. В чому саме вони самотні?
3. Про що доводиться мовчати?
4. Що саме варто «засвідчити» пацієнту: які його думки, емоції, вчинки, досвід?
5. Як саме психотерапевт може допомогти?
…
Головна ідея в тому, що здатність бути на самоті розвивається тільки в присутності Іншого, коли дитина перебуває у перехідному (безпечному) просторі.
…
Відносини індивіда з його або її внутрішніми об’єктами, поряд з упевненістю з приводу внутрішніх відносин, несуть у собі достатню життєвість (living), отже на якийсь час він чи вона здатні залишатися задоволеними навіть за відсутності зовнішніх об’єктів чи стимулів. Зрілість і здатність бути на самоті має на увазі, що індивід має шанс завдяки досить хорошій материнській турботі сприймати оточення як сприятливе. Це переконання виникає в результаті досвіду інстинктивного задоволення, що багато разів повторюється.
…
А. Маслоу і К. Г. Юнг розглядали самотність як позитивне переживання, що сприяє індивідуації, самовизначенню та особистісному розвитку.
Натомість К. Рубінстайн та Ф. Шейвер вбачали у самотності 4 фактори: відчай, самоприниження, нестерпна нудьга та депресія.
…
Вільні асоціації стосовно цього наштовхують на роздуми про те, як сильно ми бажаємо захиститися, дослухатись до Іншого і позбавляти себе при цьому найціннішого перед страхом втратити життя. Хочеться вірити у «таємне знання» Іншого, яке врятує нас. Подібно тому, як цар Лай позбавляється власного сина Едипа через страх бути вбитим ним, як пророкував йому оракул.
Також Едип – ніби символ невідворотного, як небажана емоція або фантазія, яка завжди повертається і продовжує існувати у підсвідомому. Війна – це виклик психічній та фізичній безпеці, власній спроможності впливати на життя та витримувати різні психічні стани.
Уривок із статті Христини Муренко “Самотність під час війни: особливості психотерапевтичної практики”. Джерело: Муренко Х. Самотність під час війни: особливості психотерапевтичної практики/ Психоаналіз. Часопис. - Випуск 1 (26). - 2024. - С. 113-122.