Окрім хімічної (алкогольної, наркотичної, нікотинової) існує залежність від присутності певних людей у нашому житті, від чужої думки, перегляду серіалів та прослуховування музики, від навчання. Залежність від пластичних операцій та будь-якого втручання у тіло, від сексу як з конкретним обʼєктом, так і від мастурбації, від перегляду порнофільмів, від соціальних мереж, від перегляду новин, від їжі і т.д.
Всі залежності слугують єдиній меті - отримання задоволення, як відкладеного, так і легкодоступного. Ви, мабуть, помічали, що як тільки хочеш позбавитись певної залежності, то
- виникає супротив, що не так і потрібно щось змінювати;
- зʼявляється дике бажання зробити щось інше, на заміну.
У 1908 році З. Фрейд написав про те, що
«ми не здатні від чогось відмовитись, а лише замінюємо одне іншим; те, що здається зреченням, насправді є утворенням заміни або сурогату».
Іншими словами, одна залежність змінює іншу, бо психіка завжди шукає шляхи для зниження напруги.
Так, наприклад, ми можемо спостерігати, як людина, що кидає палити, починає багато їсти, прибирати, вʼязати, набагато більше говорити або почати ремонт (одні із варіантів). Тобто будуть різні альтернативи для отримання задоволення, розрядки.
Коли виникає залежність, несвідомо обирається «найкращий і найбільш доступний» варіант, і іноді це питання найменшого зла.
Психоаналіз не позбавляє залежностей (цілеспрямовано) і не робить з аналізанта над-людину. Але якщо залежність більше шкодить, аніж корисна, то можна помислити над тим,
- яка причина залежності (якщо тривога - то працювати в тому напрямку, і, можливо, старий патерн поведінки перестане бути актуальним);
- чи можна це напруження, лібідо, тривогу спрямувати на більш «соціально корисні» справи.
Залежність - це певний костиль, який підтримує нас тут і зараз. Просто взяти і вибити її у людини з-під ніг - означає залишити її ні з чим. Тому і робота з залежностями - це планомірна робота без різких рухів.